Стан конкуренції на ринку роздрібної торгівлі ліками під час реалізації пілотного проекту щодо препаратів інсуліну та програми «Доступні ліки»

 [ 2017-06-07 ]

Стан конкуренції на ринку роздрібної торгівлі ліками під час реалізації пілотного проекту щодо препаратів інсуліну та програми «Доступні ліки»

З метою дослідження питань дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції органами місцевої влади, місцевого самоврядування, у тому числі при реалізації пілотного проекту щодо державного регулювання цін на препарати інсуліну та урядової програми «Доступні ліки», Антимонопольний комітет України (АМКУ) звертається до учасників ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами з проханням взяти участь в опитуванні.

Пілотний проект щодо препаратів інсуліну та програма «Доступні ліки» передбачають залучення до їх реалізації якомога більшої кількості аптек, що має сприяти задоволенню потреб населення в отриманні життєво необхідних їм ліків.

Відповідно до інформації з офіційного веб-сайту МОЗ України станом на 19 травня цього року до реалізації програми «Доступні ліки» долучилися більше 4100 аптек та аптечних пунктів по всій території України.

Водночас із окремих регіонів надходить інформація щодо штучного ускладнення допуску аптечних закладів до участі в урядовій програмі.

Реалізація пілотного проекту щодо препаратів інсуліну, на жаль, не має належного інформаційного супроводження на офіційному веб-сайті МОЗ України.

АМКУ просить всіх небайдужих учасників ринку висловити свої думки та відповісти на поставлені в анкеті запитання.

Вносяться зміни та доповнення до переліку ліків, які закуповуються за бюджетні кошти

[ 2017-05-17 ]

Вносяться зміни та доповнення до переліку ліків, які закуповуються за бюджетні кошти

Наказом МОЗ Украї­ни від 05.04.2017 р. № 368 вносяться зміни та доповнення до Переліку лікарських засобів вітчизняного та зарубіжного виробництва, які можуть закуповувати заклади й установи охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів (далі — Перелік).

Зміни набудуть чинності з дня офіційного опублікування наказу МОЗ України № 368.

У новій редакції викладаються 6 позицій Переліку:

• кетотифен (код АТХ — R06A X17, S01G X08);
• кодеїн (монопрепарат та в комбінації з парацетамолом та псевдоефедрином) (код АТХ — R05D A04, R05D A20);
• медроксипрогестерон (код АТХ — L02A B02, G03A C06, G03D A02);
• метронідазол (монопрепарат та в комбінації з міконазолом або хлоргексидином) (код АТХ — P01A B01, J01X D01, G01A F01, G01X D01, A01A B);
• софосбувір (монопрепарат та в комбінації з ледіпасвіром) (код АТХ — J05A X15, J05A X65);
• хлорамфенікол (монопрепарат та в комбінації з: метилурацилом; борною кислотою; сульфадиметоксином, метилурацилом і тримекаїном) (код АТХ — J01B A01, S01A A01, D06A X02, D03A X50, D06A X52, D06C).

Перелік також доповнюється наступними позиціями:

• антитромбін ІІІ (код АТХ — B01A B02);
• десвенлафаксин (код АТХ — N06A X23);
• елосульфаза альфа (код АТХ — A16A B12);
• кофеїну цитрат (код АТХ — N06B C01);
• мепівакаїн (код АТХ — N01B B03);
• нафтифін (код АТХ — D01A E22).

Нагадаємо, що з 1 липня 2017 р. Перелік втрачає чинність на підставі постанови КМУ від 16 березня 2017 р. № 180, якою затвердженонову редакцію Національного переліку основних лікарських засобів. Препарати, що в установленому законом порядку зареєстровані в Україні та включені до Національного переліку основних лікарських засобів, підлягатимуть закупівлі закладами й установами охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів.

Переглянути детальніше

Механізми ціноутворення на ліки: подвійні стандарти — подвійні ціни

[ 01.05.2017 ]

Ціноутворення на ліки, вартість яких підлягає відшкодуванню

З 1 квітня в Україні стартувала урядова програма «Доступні ліки», у рамках якої встановлено державне регулювання цін на лікарські засоби, вартість яких відшкодовується за бюджетні кошти шляхом встановлення МОЗ України граничних оптово-відпускних цін.

Реєстр граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби затверджено наказом МОЗ України від 25.03.2017 р. № 325. Він містить розраховані МОЗ України граничні оптово-відпускні ціни в перерахунку на визначену добову дозу (DDD) на ліки, включені до переліку 21 міжнародної непатентованої назви лікарських засобів, зазначеного в п. 1 постанови КМУ від 9 листопада 2016 р. № 863 «Про запровадження відшкодування вартості лікарських засобів». Користуючись цим реєстром, виробники/імпортери перераховують граничну оптово-відпускну ціну на кількість DDD в упаковці й отримують граничну оптово-відпускну ціну упаковки свого препарату.

Повне або часткове відшкодування вартості цих ліків здійснюється в межах затвердженого МОЗ України розміру відшкодування вартості лікарських засобів, що включені до Реєстру лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню (далі — Реєстр).

Переглянути детальніше

Як і де можна придбати лікарські засоби за програмою «Доступні ліки»?

[ 2017-04-05  ]

Присутнім було продемонстровано відео-сюжет, який наочно показує, яким чином працюватиме програма «Доступні ліки», що офіційно стартувала 1 квітня 2017 р. Відтепер пацієнти можуть отримати ліки для терапії серцево-судинних захворювань, цукрового діабету ІІ типу та бронхіальної астми безкоштовно або з доплатою. Попередньо хворий має отримати правильно виписаний лікарем рецепт та звернутися до аптеки, промаркованої наліпкою «Доступні ліки». У кожній аптеці, що бере участь у проекті, обов’язково мають бути в наявності відповідні ліки і перелік цін відшкодування. З переліком аптек, залучених до програми, можна буде ознайомитися в медичних закладах та на сайтах органів місцевої влади.

Уляна Супрун більш детально зупинилася на умовах отримання ліків за державною програмою. Звертаючись до лікаря, пацієнт отримає рецепт на лікарський засіб, який зазначається за міжнародною, а не торговою назвою. Наліпка «Доступні ліки», розміщена на фасаді аптеки, виступає гарантією того, що в цьому закладі можна отримати препарат за рецептом безкоштовно або з доплатою.

Який вигляд повинен мати правильно виписаний рецепт? З 1 квітня 2017 р. набули чинності зміни до Правил виписування рецептів на лікарські засоби, затверджені наказом МОЗ України від 16.02.2017 р. № 153. Згідно з ними у тому числі змінено форму рецептурного бланку № 1. Замість «оплата 50%» у рецепті зазначається «з доплатою» без конкретизації відсотка доплати. Раніше МОЗ України вже розміщувало на своєму сайті зразок нової форми рецепта.

Які ліки можна придбати в рамках програми? 3 квітня наказом № 360 профільне міністерство затвердило Реєстр лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню (далі — Реєстр). Він містить 157 лікарських засобів, 23 з яких відпускатимуть пацієнтам безкоштовно, усі інші — з доплатою, сума якої вказана у Реєстрі. 127 торгових назв ліків передбачені для лікування серцево-судинних захворювань, 6 торгових назв — бронхіальної астми та 24 торгових назви — для терапії цукрового діабету ІІ типу. «Ми заохочуємо більше виробників, імпортерів і дистриб’юторів брати участь у проекті і сподіваємося, що з часом Реєстр буде розширено», — зазначила У. Супрун. Найближче оновлення Реєстру відбудеться 1 липня поточного року.

За словами в.о. міністра, наразі близько 1400 аптек знаходяться на етапі укладання з місцевими органами влади договорів про відшкодування вартості лікарських засобів.

Роман Ілик додав, що до 1 липня 2017 р. можна буде виписувати рецепти на старих бланках форми № 1, які діяли до набуття чинності наказом МОЗ № 153. Міністерство вже підготувало з цього приводу роз’яснення, яке найближчим часом буде розміщено на сайті відомства. «Більше того, з 1 липня буде продовжено цей перехідний період, оскільки окремі території на 70% готові до запровадження електронних рецептів. Відповідно в областях, де вже є така готовність, з 1 липня ми будемо запускати паралельний процес. Тобто рецепти можуть бути на 2 носіях. Разом з тим Міністерство розробляє реєстри пацієнтів, лікарів і електронний рецепт. Коли цей процес завершиться, ми переведемо всю Україну на новий формат роботи», — повідомив він.

За словами Р. Ілика, в Україні належним чином не організовано відповідальність за призначення лікарем рецептурного препарату без надання рецепта і безрецептурного відпуску їх аптечним закладом. «З цього приводу ми підготували проект законодавчої ініціативи, який поширює адміністративну відповідальність на лікаря і провізора в частині призначення і відпуску рецептурного препарату без рецепта», — наголосив доповідач.

Говорячи про програму «Доступні ліки», заступник міністра наголосив, що вона є загальнодержавною і поширюється на всіх без винятку громадян. «У рамках проекту, який ми реалізуємо, яскраво виражена складова, яка відображає децентралізацію влади. Це яскравий приклад того, коли Міністерство формує політику, а на місцях безпосередньо територіальні органи влади реалізують її», — наголосив він.

Програма набиратиме обертів поступово, оскільки аптеки можуть долучатися до неї з часом. «Користуючись нагодою, звертаємося до аптечних закладів незалежно від форми власності, щоб вони долучалися до проекту і підписували угоди з розпорядниками коштів на місцях», — зазначив заступник міністра.

Найкраще на сьогодні спрацювали Вінницька, Чернівецька, Полтавська, Миколаївська, Івано-Франківська, Черкаська та Херсонська області, які ухвалили всі необхідні рішення для реалізації програми «Доступні ліки» і здійснили перерозподіл коштів кінцевим розпорядникам.

Переглянути детальніше

Хто може займати посаду завідувача аптеки в сільській місцевості?

[ 2017-03-20 ]

Хто може займати посаду завідувача аптеки в сільській місцевості?

Як відомо, Ліцензійні умови провадження господарської діяльно­сті з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) (далі — Ліцензійні умови) встановлюють вичерпний перелік обов’язкових вимог для ліцензіатів, які провадять господарську діяльність, у тому числі з роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

Для ліцензіатів, які провадять господарську діяльність з роздрібної реалізації ліків у сільській місцевості, Ліцензійні умови встановлюють більш ліберальні вимоги (зокрема до місць розміщення аптек, мінімальної їх площі).

Згідно з абзацом 2 п. 184 для аптек, розташованих у селах, селищах та селищах міського типу, посади завідувача аптеки, заступника завідувача аптеки можуть займати особи, що мають документ про вищу освіту не нижче першого (бакалаврського) рівня за спеціальністю «Фармація».

Нагадаємо, що раніше, відповідно до старих Ліцензійних умов, затверджених наказом МОЗ України від 31.10.2011 р. № 723, посаду завідувача та заступника завідувача аптеки дозволялося обіймати особам, що мають дипломи навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації, або особам, які отримали рівень бакалавра в навчальних закладах ІІІ–IV рівнів акредитації.

Переглянути детальніше

Прийнято чергові зміни до Переліку лікарських засобів, які можуть закуповуватися за бюджетні кошти

Прийнято чергові зміни до Переліку лікарських засобів, які можуть закуповуватися за бюджетні кошти

На сайті Парламенту оприлюднено зміни та доповнення до Переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади й установи охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів (далі — Перелік).

Наказ МОЗ України від 22 липня 2016 р. № 740 набуде чинності з дня його офіційного опублікування.

Зміни стосуються кодів АТХ (анатомо-терапевтично-хімічного) з метою приведення їх у відповідність із АТХ-класифікацією лікарських засобів, рекомендованою ВООЗ, для таких препаратів:

• іпратропію бромід (монопрепарат та в комбінації з фенотеролу гідробромідом);
• метилпреднізолон;
• фенотерол (монопрепарат та в комбінації з іпратропію бромідом).

Перелік також доповнюється наступними лікарськими засобами:

• бенфотіамін у комбінації з піридоксином (код АТХ — A11D B);
• голімумаб (код АТХ — L04A B06);
• дасабувір, омбітасвір, парітапревір і ритонавір (код АТХ — J05A X66);
• долутегравір (код АТХ — J05A X12);
• симепревір (код АТХ — J05A E14).

Нова модель охорони здоров’я: яку реформу пропонує МОЗ

[ 25.07.2016 ]

Присутніх привітали народні депутати Ольга Богомолець, голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, Оксана Корчинська, її перший заступник, Олександр Співаковський, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

Нова модель охорони здоров’я

Першим питанням на порядку денному стояв розгляд проекту Концепції побудови нової національної моделі охорони здоров’я України, яку презентував Віктор Шафранський. Він підкреслив, що будувати нове неможливо, не проаналізувавши вхідні умови та не маючи загального плану. Основними інтегрованими показниками соціально-економічного розвитку держави є показники середньої очікуваної тривалості життя при народженні та показники смертності населення. Сьогодні тривалість життя в державі на 10 років менша, ніж у ЄС, тенденцію до зростання демонструє показник смертності населення, який в 2,3 раза вищий, ніж у Європі. У структурі поширеності захворювань серед населення у 2015 р. переважають хвороби системи кровообігу (31%), органів дихання (19,8%), органів травлення (9,9%).

В. Шафранський зазначив: «Залежність населення від стану охорони здоров’я є надзвичайно високою: 3,8% домогосподарств щороку зазнають фінансової катастрофи, пов’язаної з лікуванням; 10–12% опиняються залученими до лікування родичів, друзів, колег; 92% громадян бояться, що зазнають фінансової скрути у випадку хвороби членів родини. Україна є світовим лідером за кількістю медичної інфраструктури і в той же час — аутсайдером за фінансовою захищеністю пацієнтів у випадку лікування та якістю допомоги. Наша країна залишається єдиною в Європі, де громадяни несуть на собі весь тягар необхідності сплати вартості ліків».

Переглянути детальніше

Проект Національної політики щодо зебезпечення лікарськими засобами

[ 2016-09-02  ]

ПРОЕКТ

розроблено Робочою групою з розробки Національної політики

щодо лікарських засобів при МОЗ України

Усі пропозиції та зауваження можна надсилати на e-mail: Этот e-mail адрес защищен от спам-ботов, для его просмотра у Вас должен быть включен Javascript

Національна політика щодо забезпечення
лікарськими засобами

Забезпечення населення лікарськими засобами є невід’ємною складовою державної політики охорони здоров’я України.

Основним пріоритетом створення Національної політики лікарських засобів є удосконалення системи державних гарантій в сфері охорони здоров’я, а також, створення дієвої системи фізичної і економічної доступності до ефективних, якісних та безпечних лікарських засобів, що у свою чергу, є важливим компонентом реформування системи охорони здоров’я України з низькими і середньо–низькими доходами населення.

В цілому, національна лікарська політика (НЛП) має забезпечити законність і стабільність діяльність фармацевтичної галузі і гарантувати:

• доступність — рівний доступ населення до основних лікарських засобів за доступною вартістю;
• якість — якість, безпечність і ефективність усіх лікарських засобів;
• раціональне застосування — забезпечення необхідних умов щоб лікарі призначали, а пацієнти застосовували препарати відповідно до встановлених правил відповідно до клінічних показників та рентабельності препарату;
• підвищення економічної та фізичної доступності лікарських засобів, в т.ч. за рахунок збільшення обсягів виробництва національної фармацевтичної промисловості.

Загальні цілі Національної політики:

• забезпечення доступності (наявності та цінової доступності) безпечних і ефективних, економічно доцільних лікарських засобів, що відповідають реальним потребам галузі охорони здоров’я, а також достатньої та достовірної інформації як для медичних працівників, так і для населення;
• впровадження ефективного та дієвого управління забезпеченням лікарськими засобами в державному і приватному секторах;
• сприяння раціональному використанню лікарських засобів лікарями, провізорами та пацієнтами;
• впровадження системного збору та аналізу даних про потребу, використання, показники (безпека, ефективність та якість) лікарських засобів;
• підтримка урядом та органами влади всіх рівнів досягнення цілей та завдань Національної політики щодо лікарських засобів; розгляд цієї політики в якості невід’ємної частини національної політики в галузі охорони здоров’я.

Більш конкретні цілі та завдання НЛП залежать від ситуації в країні, національної політики її системи охорони здоров’я та політичних пріоритетів, встановлених Урядом. Задачі системи охорони здоров’я можуть бути доповненими, наприклад, економічними, зокрема, додатковим завданням може бути збільшення обсягів виробництва національної фармацевтичної промисловості.

Державна політика ґрунтується на принципах прозорості, ефективного, при тому не надмірного регулювання (через застосування заявницького принципу, ліквідації дублювання та недопущення прогалин), стимулювання сумлінної конкуренції, моніторингу ефективності впроваджених процесів задля їх вдосконалення, розподілу функції формулювання державної політики у сфері обігу лікарських засобів та її практичної реалізації, громадського контролю прозорості та ефективності, посилення експертного та матеріально-технічного потенціалу регуляторних та експертних органів. Особлива увага приділяється питанням професійного розвитку кадрових ресурсів, які задіяні у процесі обігу лікарських засобів.

Рекомендації підгрупи до формулювання специфічних цілей Національної політики

1) забезпечення населення України основними, ефективними, якісними та доступними лікарськими засобами та покращення якості лікування;

2) збільшення доступу населення до основних лікарських засобів, які є економічно доступними як для держави, так і кожного окремого пацієнта;

3) раціональне використання коштів державного бюджету для закупівлі лікарських засобів та надання медичних послуг;

4) заохочення прямих іноземних інвестицій у фармацевтичний сектор галузі охорони здоров’я України з метою розробки новітніх технологій створення вітчизняних лікарських засобів, біологічних препаратів, у тому числі вакцин та сироваток, а також забезпечення застосування новітніх вітчизняних лікарських засобів у медичній практиці;

5) мотивація і виробників лікарських засобів виходити на ринок України;

6) спрощення умов закупівлі лікарських засобів за бюджетні кошти та їх розподілу між закладами охорони здоров’я;

7) посилення цінової конкуренції лікарських засобів задля підвищення рівня їх доступності для населення;

8) сприяння раціональному використанню лікарських засобів шляхом підвищення рівня інформованості медичних спеціалістів стосовно фармакологічних властивостей препаратів.

Переглянути детальніше

Нобелевская премия по физиологии и медицине–2016: за открытие механизмов аутофагии

[ 2016-10-03 ]

Нобелевская премия по физиологии и медицине–2016: за открытие механизмов аутофагии

Нобелевская ассамблея при Каролинском институте (The Nobel Assembly at Karolinska Institutet), Швеция, присудила Нобелевскую премию по медицине и физиологии Ёсинори Осуми (Yoshinori Ohsumi) за открытие механизмов аутофагии.

Различные аналитические агентства предполагали, что награду получат ученые, которые занимались исследованиями, направленными на борьбу с раком и аутоиммунными заболеваниями, и не прогадали. Так, в 2016 г. Нобелевскую премию получил ученый, который открыл и объяснил механизмы, лежащие в основе аутофагии — фундаментального процесса деградации (разрушения) и утилизации клеточных компонентов.

Это открытие привело к образованию новой парадигмы понимания, как клетка перерабатывает свое содержимое. Процесс аутофагии присутствует во многих физиологических процессах, например, в адаптации клетки к голоданию или при клеточном ответе на инфекцию.

Мутации в генах аутофагии могут вызывать такие заболевания, как рак и неврологическая патология.

Методы лечения, основанные на принципе регулирования аутофагии, в будущем могут стать перспективной терапией многих видов рака.

Держлікслужба підтримує ініціативу фармацевтичної спільноти у вирішенні проблеми аптечної наркоманії

[ 2016-08-29  ]

Держлікслужба підтримує ініціативу фармацевтичної спільноти у вирішенні проблеми аптечної наркоманії

25 серпня в.о. голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками Ірина Суворова провела робочу зустріч з директором Громадської спілки «Аптечна професійна асоціація України» (АПАУ) Володимиром Руденком. Він повідомив, що на початку серпня цього року громадська спілка за ініціативою своїх учасників, аптек і аптечних мереж по всій Україні розпочала безстрокову соціальну акцію, спрямовану на протидію поширенню немедичного застосування кодеїновмісних ліків: аптечні заклади членів АПАУ відпускають такі ліки виключно за рецептами. Учасники соціальної акції розмістили у своїх аптеках наклейки із текстом «У цій аптеці не продають кодеїновмісні препарати без рецепта!».

В. Руденко зазначив, що започаткований рух стане ефективним лише в разі приєднання до нього кожної аптеки України. «Ми запрошуємо кожен аптечний заклад, кожен аптечний пункт, кожного власника аптеки, кожного фармацевта та провізора приєднатися до нашої ініціативи. Для цього необхідно виконати просте правило — відпускати кодеїновмісні препарати виключно за умови наявності у пацієнта рецепта», — додав він.

І. Суворова висловила підтримку соціальної акції та відзначила, що саморегулювання діяльності аптечної спільноти у вирішенні проблеми немедичного застосування кодеїновмісних препаратів — це свідчення зростаючої соціальної відповідальності бізнесу. Сьогодні слід вітати всі аптеки, що виявлятимуть бажання приєднатися до цієї важливої ініціативи, підкреслила вона.

Автори ініціативи — громадськість і бізнес — усвідомлюють, що вирішення питання немедичного застосування кодеїновмісних препаратів полягає у площині нормативно-правового регулювання. Тому будуть виступати з ініціативою про внесення відповідних змін до чинного законодавства.

Нагадаємо, що соціальна акція АПАУ була підтримана й Асоціацією «Виробники ліків України» (АВЛУ), яка також звернулася до аптек та провізорів з проханням відмовитися від продажу рецептурних лікарських засобів без наявності рецепта лікаря. Окрім цього, АВЛУ закликала відповідні державні органи влади звернути увагу на контроль відпуску лікарських засобів, які мають реалізовуватися в аптечних мережах виключно за рецептом лікаря, при цьому регуляція та контроль не повинні негативно вплинути на доступність ліків для пацієнтів.