Ринковий нагляд за медичними виробами. Законодавство та практики країн — членів ЄС

11 травня 2018

        Ринковий нагляд за медичними виробами. Законодавство та практики країн — членів ЄС

Учасники заходу мали нагоду заслухати доповіді Владислава Цілини, першого заступника голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками України (далі — Держлікслужба); Івана Задворних, головного спеціаліста відділу організації обігу лікарських і наркотичних засобів Управління фармацевтичної діяльності та якості фармацевтичної продукції Міністерства охорони здоров’я України; Нарциси Паладе, експерта департаменту управління якістю у Південно-Східній Європі компанії «Johnson & Johnson», Замана Кхана, заступника директора з регуляторних питань у Європі, Близькому Сході та Азійсько-Тихоокеанському регіоні компанії «Abbott», та доктора Петри Каарс-Віеле, директора міжнародного регуляторного відділу та міжнародного відділу маркування компанії «Abbott».

Відкриваючи захід, Наталія Сергієнко, виконавчий директор Комітету з охорони здоров’я Європейської Бізнес Асоціації, висловила вдячність усім учасникам за інтерес до теми, який свідчить про потребу в інформації щодо процедур і практик у сфері ринкового нагляду за медичними виробами в країнах — членах ЄС. «Нова корисна інформація і можливість порівняти системи, що існують в ЄС, з українськими умовами, я сподіваюся, має заохотити учасників до роздумів та поступових змін в Україні, — там, де це доцільно, і, звичайно, переслідуючи мету наближення законодавства України до законодавства ЄС», — зазначила Н. Сергієнко.

Семінар складався з трьох блоків: виступи представників профільних державних органів, презентації експертів країн — членів ЄС та на завершення — презентація від старшого юриста компанії «Правовий Альянс».

Переглянути детальніше

Як удосконалити державне регулювання цін на доступні ліки

4 квітня 2018

Як удосконалити державне регулювання цін на доступні ліки

Законом України «Про ціни і ціноутворення» (далі — Закон) встановлено, що гранична ціна — максимально або мінімально допустимий рівень ціни, який може застосовуватися суб’єктом господарювання.

Гранична постачальницько-збутова надбавка є її максимально допустимим рівнем, який повинен враховуватися суб’єктом господарювання, що здійснює оптову торгівлю, під час встановлення ціни на товар. Те ж саме стосується граничної торговельної надбавки.

Згідно з наведеним у Законі визначенням фіксована ціна — обов’язкова для застосування суб’єктами господарювання ціна, встановлена Урядом, органами виконавчої влади та державними колегіальними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень та компетенції.

Ст. 20 Закону визначає адміністративно-господарські санкції за порушення законодавства про ціни і ціноутворення. Так, серед іншого, до суб’єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Мова йде про вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання, і штраф у розмірі 100% необґрунтовано одержаної виручки. Фактично Законом визначено, що порушенням є відпуск за ціною, вищою від встановленої відповідно до запровадженого способу державого регулювання.

Отже, при відпуску лікарських засобів за цінами, нижчими ніж фіксовані, що не є порушенням, не може бути застосовано адміністративно-господарських санкцій.

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН НА ДОСТУПНІ ЛІКИ

Постановою КМУ від 09.11.2016 р. № 862 «Про державне регулювання цін на лікарські засоби» визначено, що МОЗ України встановлює граничні оптово-відпускні ціни на препарати (міжнародні непатентовані назви — МНН), включені до урядової програми.

Постановою КМУ від 17.10.2008 р. № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і медичні вироби» встановлено граничні постачальницько-збутові надбавки в розмірі 10%, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків, та граничні торговельні (роздрібні) надбавки в розмірі 15%, що нараховуються до закупівельної ціни з урахуванням податків на препарати (МНН), включені до урядової програми.

Але в той же час Порядок відшкодування вартості лікарських засобів (далі — Порядок), затверд­жений постановою КМУ від 17.03.2017 р. № 152, встановлює, що ціни на лікарські засоби, внесені до Реєстру лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню (далі — Реєстр), є фіксованими (читати як «обов’язкові для застосування суб’єктами господарювання ціни, встановлені МОЗ України») на період дії Реєстру до моменту його наступного оновлення.

У звіті про відпущені ліки, який суб’єкт господарювання подає розпоряднику бюджетних коштів для отримання відшкодування, має бути вказана у тому числі фактична роздрібна ціна реалізації упаковки. У Реєстрі є колонка з назвою «Роздрібна ціна». Тобто потенційно можуть виникати ситуації, коли фактичні роздрібні ціни реалізації відрізняються від цін, зазначених у колонці «Роздрібна ціна» Реєстру.

Виходить, що на доступні ліки встановлюється декілька регуляцій одночасно:

• необхідність декларування зміни оптово-відпускних цін;
• встановлення граничних надбавок і цін;
• встановлення фіксованих цін.

Якщо проводити аналогію між Порядком та Порядком відшкодування вартості препаратів інсуліну, затвердженого постановою від 23.03.2017 р. № 239, слід зазначити, що фактична роздрібна ціна в аптеці на препарати інсуліну може бути нижчою за референтну ціну (ціна повного відшкодуваня), яка зазначена в Реєстрі, також передбачено механізм визначення ціни відшкодування та доплати пацієнтом за препарати інсуліну.

При цьому надмірне регульовання цін на доступні ліки не гарантує того, що вони є однаковими в усіх українських аптеках.

Як неодноразово наголошували учасники ринку, є непоодинокі випадки, коли в аптечних закладах для споживача, який придбаває препарат за власні кошти, кінцева роздрібна ціна суттєво відрізняється й навіть буває нижча за фіксовану ціну на аналогічний лікарський засіб, включений до програми відшкодування.

Переглянути детальніше

Спрощена реєстрація лікарських засобів: ЄБА вітає нові процедурні покращення

05 грудня 2017

  Спрощена реєстрація лікарських засобів: ЄБА вітає нові процедурні покращення

Завдяки спільниСпрощена реєстрація лікарських засобів: ЄБА вітає нові процедурні покращенням зусиллям Уряду, МОЗ України, ДП «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України» (далі — ДЕЦ) та Комітету з охорони здоров’я Європейської Бізнес Асоціації (Комітет Асоціації) були напрацьовані, а нині — прийняті та набули чинності зміни до наказу МОЗ України від 17.11.2016 р. № 1245, що мають сприяти успішному функціонуванню державної реєстрації ліків за скороченою процедурою. Про це повідомляють у Європейській Бізнес Асоціації (ЄБА).

У 2016 р.Комітет Асоціації підтримав ініціативу Уряду щодо спрощення процедури реєстрації лікарських засобів, які, зокрема, зареєстровані Європейським агентством з лікарських засобів (European Medicines Agency — EMA) за централізованою процедурою. Ця ініціатива мала відкрити доступ в Україну відсутнім на ринку якісним, безпечним і ефективним лікарським засобам, які застосовуються на всій території країн — членів ЄС.

30 грудня 2016 р. набув чинності наказ МОЗ України № 1245, який мав запровадити на практиці спрощену схему реєстрації в Україні таких ліків. Проте новостворена процедура викликала низку практичних запитань як у експертів ДЕЦ, так і у заявників, і потребувала перегляду певних положень задля можливості її успішної реалізації.

Зміни в процедуру спрощеної реєстрації, затверджені наказом МОЗ України від 02.10.2017 р. № 1202, включають необхідні уточнення, а також усувають неоднозначні положення, які не давали можливості експертам ДЕЦ надавати достовірну інформацію під час консультацій заявникам до подачі пакету матеріалів. Серед низки процедурних покращень можна виділити такі:

• надання експертам ДЕЦ можливості запросити у заявника додаткові дані, що необхідні для подальшого розгляду матеріалів;
• уточнення щодо «невідповідності найменування виробника, його адреси»;
• уточнення щодо змін, які заявники повинні вносити в реєстраційні матеріали, згідно з їх типами в країнах, де лікарський засіб було зареєстровано;
• надання заявникам можливості подавати зміни в досьє як пакетом, який додається до досьє, так і у вигляді вже оновленого досьє.

Асоціація вітає затвердження змін до наказу МОЗ України № 1245, які мають дозволити компаніям реєструвати відповідні лікарські засоби набагато швидше. «Треба відкрити шлях для надходження необхідних ліків до пацієнтів нашої країни, адже попит на них існує. Ми сподіваємося також на подальші кроки з дерегуляції у фармацевтичній сфері, зокрема, на етапі ввезення лікарських засобів для подальшої реалізації. Ми переконані, що вони сприятимуть усуненню дублювань, оптимізації відповідних процедур та вчасному надходженню в Україну ліків, необхідних пацієнтам», — йдеться у повідомленні ЄБА.

Зазначимо, що 7 грудня в Українському кризовому медіа-центрі відбудеться прес-брифінг «Спрощена реєстрація лікарських засобів: можливості для бізнесу та українського фармацевтичного ринку» за участю керівництва МОЗ України, ДЕЦ, ЄБА, Американської торговельної палати в Украї­ні та Офісу ефективного регулювання (Better Regulation Delivery Office — BRDO).

Держлікслужба оприлюднила нову редакцію змін до Ліцензійних умов

06 листопада 2017

Держлікслужба оприлюднила нову редакцію змін до Ліцензійних умов

30 жовтня на сайті Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі — Держлікслужба) оприлюднено проект постанови КМУ, яким пропонується викласти в новій редакції Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) (далі — Ліцензійні умови), затверджених постановою КМУ від 30.11.2016 р. № 929.

Також нашим виданням підготовлено порівняльну таблицю проекту документа з чинною редакцією Ліцензійних умов.

Нагадаємо, 17 серпня у Держлікслужбі відбулося громадське обговорення проекту документа щодо внесення змін до Ліцензійних умов. Після цього на сайті Держлікслужби з’явилося повідом­лення, у якому серед іншого зазначалося, що половину пропозицій від експертів повністю або частково враховано. Наразі оприлюднено кінцеву редакцію проекту документа.

Зокрема, зміни торкнулися понятійного апарату Ліцензійних умов. Так, проектом документа пропонується замість слів «оптова торгівля» та «роздрібна торгівля» використовувати «оптова реалізація» та «роздрібна реалізація». Зауважимо, що поняття «оптова реалізація» Держлікслужба пропонує внести і в Закон України «Про лікарські засоби», відповідний законопроект оприлюднено на сайті відомства 18 жовтня 2017 р.

Також уточнюється, що імпорт лікарських засобів — це діяльність, пов’язана виключно з ввезенням на територію України зареєстрованих лікарських засобів з метою їх подальшої реалізації. Наразі ж чинною редакцією Ліцензійних умов зазначено, що така діяльність пов’язана з ввезенням зареєстрованих лікарських засобів з метою їх подальшої реалізації, оптової торгівлі або використання у виробництві готових лікарських засобів або медичній практиці, включаючи зберігання, контроль якості, видачу дозволу на випуск (реалізацію) серії лікарського засобу, зазначеного в додатку до ліцензії.

Окрім цього, понятійний апарат доповнено термінами «критичне порушення Ліцензійних умов промислового виробництва лікарських засобів», «несуттєве порушення Ліцензійних умов промислового виробництва лікарських засобів» та «суттєве порушення Ліцензійних умов промислового виробництва лікарських засобів». У зв’язку із цим пропонується доповнити Ліцензійні умови новим положенням, відповідно до якого ліцензіат повинен провадити виробництво лікарських засобів таким чином, щоб запобігти наявності під час здійснення ним господарської діяльності критичних порушень та мінімізувати наявність суттєвих і несуттєвих порушень Ліцензійних умов.

Переглянути детальніше

Державний реєстр лікарських засобів буде інтегровано з ProZorro

15 сентября 2017

Державний реєстр лікарських засобів буде інтегровано з ProZorro

Інтеграція Державного реєстру лікарських засобів України (далі — Реєстр) з системою ProZorro дасть можливість останній в автоматичному режимі отримувати та відображати для учасників торгів актуальну інформацію з Реєстру.

Автоматизація процесу виключить необхідність вносити до системи ProZorro дані про лікарські засоби та зміни в їхніх реєстраційних матеріалах в ручному режимі, а також підвищить прозорість використання даних Реєстру й, відповідно, знівелює корупційні ризики в контексті забезпечення українців якісними та доступними ліками.

Перші кроки на шляху інтеграції Реєстру з системою ProZorro обговорили експерти ДП «Державний експертний центр МОЗ України» (далі — ДЕЦ) з представниками Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі — Мінекономрозвитку) та ДП «ПроЗорро» на робочій зустрічі 11 серпня 2017 р.

Саме на спеціалістів ДЕЦ покладено завдання адмініструвати Реєстр. Відтак на зустрічі директор ДЕЦ Тетяна Думенко звернула увагу на дані про лікарські засоби, які містить Реєстр, та виокремила ті, які можуть бути корисними для використання в системі ProZorro.

На зустрічі також визначили необхідні організаційні та технічні заходи для забезпечення обміну інформацією між Реєстром та системою ProZorro. ІТ-спеціалісти отримали доручення визначити оптимальні для всіх учасників технічні формати обміну інформацією між обома системами.

За підсумками зустрічі було вирішено якнайшвидше звернутися до керівництва МОЗ України та Мінекономрозвитку для погодження розробки регламенту взаємодії між ними.

ДЕЦ інформуватиме про подальші кроки на шляху інтеграції Реєстру з системою ProZorro та про інші заходи з підвищення прозорості використання його даних.

За матеріалами www.dec.gov.ua

Прийнято чергові зміни до Переліку лікарських засобів, які можуть закуповуватися за бюджетні кошти

Прийнято чергові зміни до Переліку лікарських засобів, які можуть закуповуватися за бюджетні кошти

На сайті Парламенту оприлюднено зміни та доповнення до Переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади й установи охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів (далі — Перелік).

Наказ МОЗ України від 22 липня 2016 р. № 740 набуде чинності з дня його офіційного опублікування.

Зміни стосуються кодів АТХ (анатомо-терапевтично-хімічного) з метою приведення їх у відповідність із АТХ-класифікацією лікарських засобів, рекомендованою ВООЗ, для таких препаратів:

• іпратропію бромід (монопрепарат та в комбінації з фенотеролу гідробромідом);
• метилпреднізолон;
• фенотерол (монопрепарат та в комбінації з іпратропію бромідом).

Перелік також доповнюється наступними лікарськими засобами:

• бенфотіамін у комбінації з піридоксином (код АТХ — A11D B);
• голімумаб (код АТХ — L04A B06);
• дасабувір, омбітасвір, парітапревір і ритонавір (код АТХ — J05A X66);
• долутегравір (код АТХ — J05A X12);
• симепревір (код АТХ — J05A E14).

Проект Національної політики щодо зебезпечення лікарськими засобами

[ 2016-09-02  ]

ПРОЕКТ

розроблено Робочою групою з розробки Національної політики

щодо лікарських засобів при МОЗ України

Усі пропозиції та зауваження можна надсилати на e-mail: Этот e-mail адрес защищен от спам-ботов, для его просмотра у Вас должен быть включен Javascript

Національна політика щодо забезпечення
лікарськими засобами

Забезпечення населення лікарськими засобами є невід’ємною складовою державної політики охорони здоров’я України.

Основним пріоритетом створення Національної політики лікарських засобів є удосконалення системи державних гарантій в сфері охорони здоров’я, а також, створення дієвої системи фізичної і економічної доступності до ефективних, якісних та безпечних лікарських засобів, що у свою чергу, є важливим компонентом реформування системи охорони здоров’я України з низькими і середньо–низькими доходами населення.

В цілому, національна лікарська політика (НЛП) має забезпечити законність і стабільність діяльність фармацевтичної галузі і гарантувати:

• доступність — рівний доступ населення до основних лікарських засобів за доступною вартістю;
• якість — якість, безпечність і ефективність усіх лікарських засобів;
• раціональне застосування — забезпечення необхідних умов щоб лікарі призначали, а пацієнти застосовували препарати відповідно до встановлених правил відповідно до клінічних показників та рентабельності препарату;
• підвищення економічної та фізичної доступності лікарських засобів, в т.ч. за рахунок збільшення обсягів виробництва національної фармацевтичної промисловості.

Загальні цілі Національної політики:

• забезпечення доступності (наявності та цінової доступності) безпечних і ефективних, економічно доцільних лікарських засобів, що відповідають реальним потребам галузі охорони здоров’я, а також достатньої та достовірної інформації як для медичних працівників, так і для населення;
• впровадження ефективного та дієвого управління забезпеченням лікарськими засобами в державному і приватному секторах;
• сприяння раціональному використанню лікарських засобів лікарями, провізорами та пацієнтами;
• впровадження системного збору та аналізу даних про потребу, використання, показники (безпека, ефективність та якість) лікарських засобів;
• підтримка урядом та органами влади всіх рівнів досягнення цілей та завдань Національної політики щодо лікарських засобів; розгляд цієї політики в якості невід’ємної частини національної політики в галузі охорони здоров’я.

Більш конкретні цілі та завдання НЛП залежать від ситуації в країні, національної політики її системи охорони здоров’я та політичних пріоритетів, встановлених Урядом. Задачі системи охорони здоров’я можуть бути доповненими, наприклад, економічними, зокрема, додатковим завданням може бути збільшення обсягів виробництва національної фармацевтичної промисловості.

Державна політика ґрунтується на принципах прозорості, ефективного, при тому не надмірного регулювання (через застосування заявницького принципу, ліквідації дублювання та недопущення прогалин), стимулювання сумлінної конкуренції, моніторингу ефективності впроваджених процесів задля їх вдосконалення, розподілу функції формулювання державної політики у сфері обігу лікарських засобів та її практичної реалізації, громадського контролю прозорості та ефективності, посилення експертного та матеріально-технічного потенціалу регуляторних та експертних органів. Особлива увага приділяється питанням професійного розвитку кадрових ресурсів, які задіяні у процесі обігу лікарських засобів.

Рекомендації підгрупи до формулювання специфічних цілей Національної політики

1) забезпечення населення України основними, ефективними, якісними та доступними лікарськими засобами та покращення якості лікування;

2) збільшення доступу населення до основних лікарських засобів, які є економічно доступними як для держави, так і кожного окремого пацієнта;

3) раціональне використання коштів державного бюджету для закупівлі лікарських засобів та надання медичних послуг;

4) заохочення прямих іноземних інвестицій у фармацевтичний сектор галузі охорони здоров’я України з метою розробки новітніх технологій створення вітчизняних лікарських засобів, біологічних препаратів, у тому числі вакцин та сироваток, а також забезпечення застосування новітніх вітчизняних лікарських засобів у медичній практиці;

5) мотивація і виробників лікарських засобів виходити на ринок України;

6) спрощення умов закупівлі лікарських засобів за бюджетні кошти та їх розподілу між закладами охорони здоров’я;

7) посилення цінової конкуренції лікарських засобів задля підвищення рівня їх доступності для населення;

8) сприяння раціональному використанню лікарських засобів шляхом підвищення рівня інформованості медичних спеціалістів стосовно фармакологічних властивостей препаратів.

Переглянути детальніше

Нобелевская премия по физиологии и медицине–2016: за открытие механизмов аутофагии

[ 2016-10-03 ]

Нобелевская премия по физиологии и медицине–2016: за открытие механизмов аутофагии

Нобелевская ассамблея при Каролинском институте (The Nobel Assembly at Karolinska Institutet), Швеция, присудила Нобелевскую премию по медицине и физиологии Ёсинори Осуми (Yoshinori Ohsumi) за открытие механизмов аутофагии.

Различные аналитические агентства предполагали, что награду получат ученые, которые занимались исследованиями, направленными на борьбу с раком и аутоиммунными заболеваниями, и не прогадали. Так, в 2016 г. Нобелевскую премию получил ученый, который открыл и объяснил механизмы, лежащие в основе аутофагии — фундаментального процесса деградации (разрушения) и утилизации клеточных компонентов.

Это открытие привело к образованию новой парадигмы понимания, как клетка перерабатывает свое содержимое. Процесс аутофагии присутствует во многих физиологических процессах, например, в адаптации клетки к голоданию или при клеточном ответе на инфекцию.

Мутации в генах аутофагии могут вызывать такие заболевания, как рак и неврологическая патология.

Методы лечения, основанные на принципе регулирования аутофагии, в будущем могут стать перспективной терапией многих видов рака.

Нова модель охорони здоров’я: яку реформу пропонує МОЗ

[ 25.07.2016 ]

Присутніх привітали народні депутати Ольга Богомолець, голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, Оксана Корчинська, її перший заступник, Олександр Співаковський, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

Нова модель охорони здоров’я

Першим питанням на порядку денному стояв розгляд проекту Концепції побудови нової національної моделі охорони здоров’я України, яку презентував Віктор Шафранський. Він підкреслив, що будувати нове неможливо, не проаналізувавши вхідні умови та не маючи загального плану. Основними інтегрованими показниками соціально-економічного розвитку держави є показники середньої очікуваної тривалості життя при народженні та показники смертності населення. Сьогодні тривалість життя в державі на 10 років менша, ніж у ЄС, тенденцію до зростання демонструє показник смертності населення, який в 2,3 раза вищий, ніж у Європі. У структурі поширеності захворювань серед населення у 2015 р. переважають хвороби системи кровообігу (31%), органів дихання (19,8%), органів травлення (9,9%).

В. Шафранський зазначив: «Залежність населення від стану охорони здоров’я є надзвичайно високою: 3,8% домогосподарств щороку зазнають фінансової катастрофи, пов’язаної з лікуванням; 10–12% опиняються залученими до лікування родичів, друзів, колег; 92% громадян бояться, що зазнають фінансової скрути у випадку хвороби членів родини. Україна є світовим лідером за кількістю медичної інфраструктури і в той же час — аутсайдером за фінансовою захищеністю пацієнтів у випадку лікування та якістю допомоги. Наша країна залишається єдиною в Європі, де громадяни несуть на собі весь тягар необхідності сплати вартості ліків».

Переглянути детальніше

Держлікслужба підтримує ініціативу фармацевтичної спільноти у вирішенні проблеми аптечної наркоманії

[ 2016-08-29  ]

Держлікслужба підтримує ініціативу фармацевтичної спільноти у вирішенні проблеми аптечної наркоманії

25 серпня в.о. голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками Ірина Суворова провела робочу зустріч з директором Громадської спілки «Аптечна професійна асоціація України» (АПАУ) Володимиром Руденком. Він повідомив, що на початку серпня цього року громадська спілка за ініціативою своїх учасників, аптек і аптечних мереж по всій Україні розпочала безстрокову соціальну акцію, спрямовану на протидію поширенню немедичного застосування кодеїновмісних ліків: аптечні заклади членів АПАУ відпускають такі ліки виключно за рецептами. Учасники соціальної акції розмістили у своїх аптеках наклейки із текстом «У цій аптеці не продають кодеїновмісні препарати без рецепта!».

В. Руденко зазначив, що започаткований рух стане ефективним лише в разі приєднання до нього кожної аптеки України. «Ми запрошуємо кожен аптечний заклад, кожен аптечний пункт, кожного власника аптеки, кожного фармацевта та провізора приєднатися до нашої ініціативи. Для цього необхідно виконати просте правило — відпускати кодеїновмісні препарати виключно за умови наявності у пацієнта рецепта», — додав він.

І. Суворова висловила підтримку соціальної акції та відзначила, що саморегулювання діяльності аптечної спільноти у вирішенні проблеми немедичного застосування кодеїновмісних препаратів — це свідчення зростаючої соціальної відповідальності бізнесу. Сьогодні слід вітати всі аптеки, що виявлятимуть бажання приєднатися до цієї важливої ініціативи, підкреслила вона.

Автори ініціативи — громадськість і бізнес — усвідомлюють, що вирішення питання немедичного застосування кодеїновмісних препаратів полягає у площині нормативно-правового регулювання. Тому будуть виступати з ініціативою про внесення відповідних змін до чинного законодавства.

Нагадаємо, що соціальна акція АПАУ була підтримана й Асоціацією «Виробники ліків України» (АВЛУ), яка також звернулася до аптек та провізорів з проханням відмовитися від продажу рецептурних лікарських засобів без наявності рецепта лікаря. Окрім цього, АВЛУ закликала відповідні державні органи влади звернути увагу на контроль відпуску лікарських засобів, які мають реалізовуватися в аптечних мережах виключно за рецептом лікаря, при цьому регуляція та контроль не повинні негативно вплинути на доступність ліків для пацієнтів.