часы  

 

   Кваліфікаційні вимоги до фармацевтичних працівників: сучасна оцінка у світовій та вітчизняній практиці

 
Ми радо пропонуємо до уваги шановних читачів відповідь ректора Національного фармацевтичного університету (НФаУ), академіка НАН України Валентина Черних на відкритий лист представників регіональної фахової фармацевтичної громадськості — голови правління громадської організації «Вінницька обласна Асоціація фармацевтів «КУМ ДЕО» Лариси Просяник та президента Обласної громадської організації «Чернігівська ліга фармацевтів» Людмили Федорової  — стосовно кваліфікаційних вимог до завідувачів аптек у сільській місцевості (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 18 (1089) від 15 травня 2017 р.).

Кваліфікаційні вимоги до фармацевтичних працівників визначаються необхідним рівнем компетенцій фахівців, що формуються як на національному, так і на міжнародному рівнях.

Міжнародна фармацевтична федерація (МФФ) спільно с Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) та ЮНЕСКО постійно займаються розробкою та удосконаленням глобальної моделі компетенцій для фармацевтичних спеціалістів (Global Competency Framework — GbCF). Одна з останніх версій моделі була розроблена на основі порівняльного аналізу національних освітніх стандартів, законодавчих актів та рекомендацій професійних фармацевтичних асоціацій. Вона включає чотири основні напрямки, а саме: наукові та управлінські знання, суспільна охорона здоров’я та орієнтація на потреби пацієнтів, системні й практичні компетенції. Глобальна модель компетенцій фармацевтичних фахівців є основою Концепції безперервного професійного розвитку (Continuing Professional Development — CPD), яка прийнята більшістю країн світу та є основою національних професійних стандартів.

МФФ визначає CPD як «особисту відповідальність фармацевтичних працівників систематично підтримувати, розвивати та розширювати свої знання і навички для забезпечення постійної підтримки професійної кваліфікації впродовж усієї професійної діяльності». CPD — це циклічний процес, який включає п’ять основ­них елементів:

  • аналіз можливих прогалин у знаннях (самооцінка);
  • розробка персонального плану підвищення кваліфікації;
  • виконання персонального плану підвищення кваліфікації;
  • ведення документації стосовно персонального плану підвищення кваліфікації;
  • оцінка результатів.

Вимоги щодо безперервного підвищення кваліфікації фармацевтичних спеціалістів та додаткової професійної освіти у національних стандартах держав світу відрізняються, але ключову роль у їх розробці та атестації фармацевтичних кадрів виконують, як правило, професійні асоціації.

За оцінками ВООЗ, у 2016 р. нестача робочої сили у світі в системі охорони здоров’я становила 7,2 млн осіб. За прогнозами, до 2035 р. вона збільшиться мало не вдвічі — до 12,9 млн осіб. У вересні 2000 р. ООН приступила до здійс­нення Цілей розвитку тисячоліття (ЦРТ) з метою боротьби зі злиднями, голодом, хворобами, безграмотністю, екологічними проблемами та дискримінацією жінок, які планувалося виконати до 2015 р.

 

Переглянути детальніше